Попри те, що Нью-Йорк завжди був центром американської видавничої справи й радіомовлення, на початку XX століття серцем і душею американської реклами стало Чикаго. Його лідерство було зумовлене безпрецедентним успіхом у сфері персоналізованої каталогізації поштою, пише ichicago.net.
Першими були рекламні каталоги
Чиказькі піонери поштової торгівлі Монтгомері Ворд і Річард Сірс були першими творцями рекламних каталогів. Після Великої пожежі 1871 року Ворд почав публікувати добре ілюстровані каталоги з відгуками про товари, персоналізованих компаніями. До 1883 року в його каталогах рекламувалася продукція на півмільйона доларів. У 1907 році Сірс і його партнер Алва К. Робак заявили про річний обсяг продажів за каталогами в 53 мільйони доларів, ґрунтуючись на тиражі близько 5 мільйонів каталогів на рік. Майже всі статті в них Сірс писав сам.
Місце, де «народилася» перша реклама в Чикаго
Чиказьке рекламне агентство «Lord & Thomas» затьмарило інших, домігшись найбільшого національного впливу і популярності, ніж будь-які інші агентства в США. Альберт Ласкер почав працювати в «Lord & Thomas» у 1898 році. Уже в 1904 році він став менеджером із зарплатою 52000 доларів на рік, а через 10 років — зовсім викупив агентство. Ласкер роз’їжджав містом на жовтому Роллс-Ройсі з шофером і утримував заміський маєток зі штатом у 50 осіб. Він наймав найкращих копірайтерів і вчив їх, що реклама — це майстерність продажів у пресі.
Важливо зазначити, що Ласкер продав публіці ідею апельсинового соку, створив такі бренди як «Goodyear», «Van de Kamps», заснував відділ запису результатів, що відстежував вплив реклами на своїх клієнтів, а також використовував рекламу, щоб допомогти перемогти Лігу Націй Вудро Вільсона. Копірайтер Девід Огілві допоміг Ласкеру увійти в топ-6 гігантів сучасної реклами.
Найвідомішим американським письменником у сфері реклами був Клод К. Гопкінс із «Lord & Thomas». В автобіографії «My Life in Advertising» (1927) він закарбував популістський стиль чиказької реклами як літератури для простих людей. Клод, ймовірно, є основоположником споживчої реклами брендових товарів. Він назвав Schlitz пивом, що зробило Мілуокі знаменитим, створив великий капітал бренду «Palmolive» і зубної пасти «Pepsodent», а також написав слоган «shot from guns» для «Quaker Oats». Окрім цього, Гопкінс є автором найвпливовішої книги про рекламу — «Scientific Advertising» (1923).
У 1942 році Лоскер продав «Lord & Thomas» трьом своїм співробітникам. Ферфакс Коун привів нову компанію до безпрецедентної ери креативної широкомовної реклами. Агентство створило кілька найуспішніших брендів мовленнєвої реклами всіх часів, включно з «Hallmark Hall of Fame», «Does she or doesn’t she?». Телевізійні програми Коуна, які спонсорували клієнти, допомогли зробити суперзірками таких виконавців, як Френка Сінатру, Боба Хоупа та інших. Коун також привів чиказьку рекламну індустрію до громадської філантропії, підтримуючи Чиказький університет, оперу та багато інших закладів.
Рекламне агентство Лео Барнетта
Друге велике рекламне агентство належало Лео Барнетту. Він заснував його в 1935 році. У 1989 році оборот компанії становив 3,2 мільярда доларів, а її офіси розташовувалися в більш ніж 40 країнах. Серед телевізійних компаній Барнетта — «Charlie Tuna», «Tony the Tiger». Видання «Advertising Age» визнало Барнетта третьою найвпливовішою людиною в історії американської реклами.
З 1920-х по 1950-ті роки «Chicago Tribune» посідала третє місце серед газет за загальною кількістю рекламних смуг, створюючи й розміщуючи рекламу для тисячі клієнтів. «Advertising Age» був найкращим рекламним журналом у світі, який заснували в Чикаго в 1930 році. Його унікальний стиль встановив стандарти для ділової журналістики по всій країні.
До 1980 року реклама була однією з найбільших галузей у Чикаго. У місті діяло 500 агентств, у яких працювало 8000 співробітників, а загальний дохід на рік був близько 6 мільярдів доларів.
Письменник і соціолог Г’ю Д. Дункан назвав Чикаго батьківщиною «комерційних магів і жерців споживання».