Американський скульптор, відомий своїми складними, продуманими формами, що поєднують органічні та геометричні мотиви. Його творчість характеризується високим рівнем майстерності у роботі з матеріалом та глибокою поетичною експресією. Пʼюрієр уникає формалізму та мінімалізму, та прагне, щоб кожна робота відображала унікальний зв’язок художника з матеріалом та актом творення. Далі на ichicago.
Біографія
Пʼюрієр народився у Вашингтоні та ще в юності захоплювався традиційними ремеслами, виготовляючи інструменти, човни, музичні інструменти та меблі. У 1963 році він здобув ступінь бакалавра з образотворчого мистецтва у Католицькому університеті Америки. Наступні два роки Пʼюрієр працював у Корпусі миру у Сьєрра-Леоне, де вивчав ремесла та традиційні методи будівництва.
У період з 1966 року по 1968 рік Пʼюрієр навчався гравюри у Королівській академії мистецтв у Стокгольмі, після чого повернувся до США для вступу до аспірантури зі скульптури в Єльському університеті. Хоча під час навчання він познайомився з мінімалізмом, все ж відкинув його безособовість, обравши шлях глибинного дослідження матеріалу та ремесла.
Після отримання ступеня MFA Пʼюрієр почав викладати у Fisk University у Нешвіллі та University of Maryland у Коледж-Парку. У 1977 році після пожежі у студії у Брукліні він переїхав до Чикаго та викладав в University of Illinois. Його педагогічна діяльність поєднувала практичне освоєння ремесел та художню концептуальність, виховуючи нове покоління скульпторів.
Творчість
Творчість Пʼюрієра характеризується редуктивним підходом: він прагне наблизити матеріал до його первісного стану, створюючи “необхідність” та “повноту буття у межах” форми. Його роботи органічно поєднують геометричні та природні форми, відображаючи історію об’єктів і процесу їх створення. Через використання традиційних ремесел Пʼюрієр досягає поетичної виразності та особистої символіки.
Багато його робіт мають монументальний масштаб, починаючи з ранніх робіт для Artpark у Нью-Йорку у 1977 році та до 2023 року, коли Пʼюрієр завершив свою першу масштабну скульптуру з цегли Lookout у Storm King Art Center у Нью-Йорку.
Серед найвизначніших робіт митця:
- Vessel (1997–2002) — експонат Smithsonian American Art Museum, що демонструє органічні форми та використання чистого матеріалу;
- Bearing Witness — розташований у Woodrow Wilson Plaza у Вашингтоні, D.C., поєднує геометричні та органічні елементи, створюючи просторову взаємодію з глядачем;
- Lookout (2023) — перша масштабна скульптура Пʼюрієра з цегли, що має куполоподібну форму з 90 круглими отворами різних розмірів. Конструкція дозволяє відвідувачам оглядати навколишню місцевість зсередини та зовні скульптури. Проєкт став технічно складним до вирішення, доки не було знайдено конструктивне рішення спільно з MIT та фахівцями з традиційного мурування.
Протягом майже п’ятдесяти років Пʼюрієр створював роботи, що трансформували його абстрактну скульптурну мову у публічні простори. Його роботи відображають уважність до матеріалу, витонченість форм та гармонію простору, демонструючи поєднання особистого досвіду художника та публічного діалогу.
Стиль та художні принципи
Творчість Мартіна Пʼюрієра вирізняється глибоким поєднанням ремесла та концептуального мислення. Його скульптури поєднують органічні та геометричні форми, створюючи відчуття природної гармонії та логічної цілісності. Центральним у роботі є принцип редукції, коли художник прагне максимально наблизити матеріал і форму до їхньої природної сутності. Попри асоціації з мінімалізмом та формалістичною скульптурою, Пʼюрієр відкидає думку про об’єктивність або нефункціональність своєї роботи. Його форми народжуються з традиційного ремесла, проте залишаються поетичними та глибоко особистими, відображаючи історію предметів, процес їх створення, а також теми раси, ідентичності та ритуалу. Кожна скульптура Пʼюрієра — це своєрідний діалог між матеріалом, автором та глядачем, який переносить його унікальну абстрактну мову на монументальний масштаб.
Художник активно працює з публічними та просторово-залежними проєктами, починаючи від ранніх робіт в Artpark (Нью-Йорк, 1977) до сучасних великих робіт, таких як Lookout (2023) у Storm King Art Center. Процес створення завжди починається з ескізів або моделей, які Пʼюрієр виготовляє вручну, а потім переносить у матеріал — дерево, метал, цеглу чи інші природні елементи. Це дозволяє кожній роботі зберегти відчуття інтимності ручної праці, навіть у масштабних публічних проєктах.
Характерною рисою його мистецтва є здатність поєднувати технічну майстерність з глибоким символізмом. Наприклад, у “Vessel” (1997–2002) чи “Bearing Witness” форми відображають не лише структурну логіку, а й відчуття духовного простору та зв’язок з історією. Кожен об’єкт Пʼюрієра демонструє уважність до деталей, точне опанування матеріалом та прагнення до того, щоб скульптура мала власну внутрішню логіку та цілісність. Творчість постає як синтез ремесла, концепції та символізму, де матеріал і форма, масштаб і простір, абстракція та символіка поєднуються у візуально переконливу та інтелектуально насичену мову сучасної скульптури.
Кар’єрні здобутки
Пʼюрієр брав участь у Бієнале Вітні у Нью-Йорку у 1979, 1981 та 1989 роках. У 1982 році він відвідав Японію за стипендією Фонду Гугенхайма, де вивчав архітектуру та дизайн садів. У 1989 році Пʼюрієр здобув стипендію MacArthur Fellowship та представляв США на Бієнале у Сан-Паулу, Бразилія. У 2007 році Музей сучасного мистецтва організував ретроспективну виставку його робіт, що подорожувала до Fort Worth, National Gallery of Art та San Francisco Museum of Modern Art. У 2015–2016 роках Morgan Library & Museum провів виставку його малюнків Martin Puryear: Multiple Dimensions. У 2012 році президент Барак Обама нагородив Пʼюрієра Національною медаллю мистецтв, а у 2019 році він представляв США на Венеційському бієнале.
Мартін Пʼюрієр — лауреат численних премій і стипендій, його роботи широко представлені у музеях та приватних колекціях США та світу. Його підхід до скульптури — поєднання ремесла, матеріалу та концептуальної виразності — залишив значний слід у сучасному мистецтві, а монументальні публічні скульптури продовжують надихати нові покоління художників та глядачів.
Протягом своєї кар’єри Мартін Пʼюрієр активно працював у сфері публічного мистецтва, створюючи масштабні проєкти для River Road Station у Чикаго, Chevy Chase Garden Plaza у Меріленді, Belvedere Park у Battery Park City, Нью-Йорк, а також для Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) у Сіетлі. Його скульптури гармонійно інтегруються у міський простір, формуючи унікальний діалог з середовищем та глядачем.
Важливе місце у творчості Пʼюрієра займають персональні виставки. Серед найпомітніших — показ у Corcoran Gallery of Art (1977), оглядові експозиції, організовані Університетською галереєю Массачусетського університету в Амгерсті (1984), Art Institute of Chicago (1991–1993), Virginia Museum of Fine Arts (2001–2002), BALTIC Centre for Contemporary Art у Великій Британії (2003) та масштабна ретроспектива у Музеї сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку (2007).