Кінний спорт у Чикаго бере свій початок з 1830 року. Відтоді в місті почали активно створювати іподроми. Досить швидко Чикаго став осередком кінних перегонів, місцеві жителі обожнювали дивитися змагання. Найбільші іподроми міста знаходилися в Garfield Park, Washington Park, Brighton Park. На них збиралися найкращі вершники, які показували дивовижні результати, пише ichicago.net.
Якими були перші іподроми?
Згідно з Енциклопедією Чикаго, станом на 1930 рік у місті було 6 іподромів, більше, ніж у будь-якому іншому місті. Серед перших чиказьких іподромів варто відзначити такі: Garden City, іподром, що знаходився у Brighton Park. Понад 9 років популярністю серед спортсменів користувався іподром Dexter Park на розі 42-ї та Халстед.
Найвидатнішим вважався іподром Washington Park Race, який відкрили в 1883 році. У 1893 році тут проводилося Дербі, перемогу та винагороду в розмірі 50000 доларів, здобув Бундлесс. Варто зазначити, що на той час Дербі, були найпрестижнішими перегонами в Америці 19 століття.
Великі суперечки
У 1886 році в південній частині Driving Park побудували трек, який належав Асоціації драйвінг-парків. Згодом звели 2 перегонові траси та трибуни для глядачів. 20 липня 1891 року в Garfield Park розпочалися перші кінні перегони.
За кілька років до відкриття іподрому, навколо нього точилися суперечки. Місцеві жителі були проти того, щоб спортивний об’єкт знаходився в житловому районі. Вони стверджували, що це буде постійно приваблювати нижчі класи громадян, тому на районі часто виникатимуть бійки, скандали.
Люди засуджували комісарів West Park за те, що ті, віддали частину парку в оренду під “Gentleman’s Driving Park.” Крім того, місцеві мешканці стверджували, що відкриття іподрому насправді є лише способом просування азартних ігор.
Не гірше Нью-Йорка
Весною у 1891 році Едвард Корріган відкрив Hawthorne Park на території площею 119 акрів. Він запропонував 6000 глядачам картку на 5 заїздів. Згідно з журналом Thoroughbred Record, чиказькі перегони були нічим не гірші своєю якістю нью-йоркських. Їх дуже добре організовували, крім цього, до перегонів залучали високого класу коней та професійних вершників.
Garfield Park став головним конкурентом клубу Hawthorne Park. Ці дві організації почали змагатися одна з одною: хто матиме найкращих коней, найбільші призові та найбільшу кількість глядачів.
Так тривало до 1892 року, бо саме тоді конкуренти та місцеві мешканці, яким заважав іподром, доклали зусиль, щоб Garfield Park закрили. Першою причиною були відверті азартні ігри, які там відбувалися. Сусіди, комісія West Side Park та обрані посадовці, розробили низку стратегій для закриття іподрому.
Влітку 1892 року Джон Кук запропонував міській раді ухвалити рішення про те, щоб більше не видавати ліцензію чи дозволи, клубу Garfield Park на проведення кінних перегонів.
Представники клубу Garfield Park стверджували, що продаж пулів не є азартною грою і що потрібно заохочувати заводчиків до розведення племінних коней. Великі премії запропоновані заводчикам, були важливими, і їх можна було зібрати тільки за допомогою ставок.
Поліційні рейди на іподромах
У 1892 році поліція провела рейд у Garfield Park. В ході візиту, виявили кількох людей, які займалися азартними іграми. Їх відразу арештували, перегони припинили. У вересні 1892 року поліція здійснила другий рейд. Під час нього на іподромі заарештували жокеїв, букмекерів, бетторів. У світлі цих подій, іподром Garfield Park закрили.
Наступним, де вчинялися рейди, був іподром Hawthorne Park. Проте виявилося, що тут азартні ігри практично не проводилися. На цьому іподромі свято берегли традиції спортивної культури.
У 1905 році в Іллінойсі кінні перегони заборонили. Лише в 1927 році Законодавчими зборами штату Іллінойс був прийнятий законопроєкт, який легалізував кінні перегони.