Генрі Форд вважається першим розробником автомобіля. Проте, він не єдиний, брати Чарльз та Френк Дуріа створили перший бензиновий транспортний засіб. Відтоді, люди почали використовувати автомобілі в повсякденному житті. Крім цього, попри те, що машини були недосконалі, в Чикаго влаштовували автоперегони. Про те, як проходили змагання, хто вигравав, читайте далі на ichicago.net.
Перші автомобілі, перегони
Створенням автомобіля брати Дуріа займалися в майстерні, яка розташовувалась в центрі Спрінгфілда, штат Массачусетс. Восени 1893 року, вперше машина Дуріа проїхала вулицями міста. Авто мало одноциліндровий бензиновий двигун і триступеневу коробку передач, яку встановили на кінному екіпажі. Диво-транспорт міг розвити максимальну швидкість – 7,5 миль на годину.
У 1894 році Френк Дуріа розробив другу машину, яка мала більш потужний двоциліндровий двигун. Саме на цьому транспортному засобі, він взяв участь в перших американських перегонах, які відбулися на День Подяки (27 листопада 1895 року). Ініціатором заходу став Х. Колсаат, директор газети Chicago Times-Herald.
Довжина траси для перегонів становила 54 милі, вона тягнулася з центру Чикаго до Еванстона, штат Іллінойс.
Окрім Дуріа, в перегонах брали участь ще 5 учасників: 2 електромобілі, 3 бензинові машини Benz, імпортовані з Німеччини. Перегони розпочалися вранці за сніжної погоди. Френк Дуріа за 10 годин, першим перетнув фінішну лінію. Варто зазначити, що під час перегонів, деякі учасники стикалися з поломками, тому доводилося зупинятися, лагодити і їхати далі. Середня швидкість руху становила 7 миль на годину.
Френк Дуріа став переможцем автоперегонів, він отримав винагороду в розмірі 2000 доларів.
З автобіографії Дуріа
У 1895 році світ побачила автобіографія Френка Дуріа. В ній він описав свої враження від перших перегонів. Дуріа писав, що перегони видалися складними, перемога дісталася нелегко. Кожен учасник показав блискучі результати.
Далі в автобіографії розповідається, що незадовго до перегонів, Френк почав працювати над розробкою нової машини, сконструювати її, завадила підготовка до змагань. Френку довелося привести до ладу стару машину для перегонів.
Спочатку змагання планували проводити 2 листопада, але цього не сталося, бо лише машини двох учасників були в справному стані. Тому Колсаат переніс їх на День Подяки.
У ніч перед автоперегонами випав сильний сніг, було дуже важко їхати. Прибувши вранці до Чикаго, Френк побачив майже сотню учасників, проте на старт вишикувалися лише 5. Варто зазначити, що автомобіль Duryea Motor Wagon Company був єдиним бензиновим транспортним засобом американського виробництва, який брав участь в змаганнях.
Учасники почули команду «Старт» о 8:55 годині, Дуріа разом з суддею змагань Артуром Уайтом стартували першими. Машина їхала досить добре по м’якому нерозчищеному снігу. Проте, коли виїхали на жваву частину міста, дорога видалася дуже поганою. Зверху дорожнє покриття було засипане снігом, а з низу вкрите товстим шаром льоду. Машину Дуріа кидало з боку в бік.
Проїхавши далі, ліве переднє колесо потрапило в колію під таким кутом, що відламалася рульова тяга. Важіль був нарізаний різьбою і міцно прикручений, без інструментів неможливо було, щось зробити. Коли нарешті Дуріа разом зі своїм пасажиром дісталися до ковальської майстерні, рульову вдалося привести до ладу.
Поки Дуріа ремонтувався, учасник на авто Benz обігнав його, утримуючи лідерство, аж до Еванстона. Все ж Дуріа зміг обігнати суперника й легко здобув перемогу. Публіка, яка зустрічала переможця, гучно кричала та плескала в долоні.