У Чикаго народилася і працювала велика кількість винахідників. Багато хто зміг заявити про себе на весь світ. Один з них — Джордж Ферріс, який спроєктував і побудував справжнє інженерне диво. Воно вразило весь світ і дуже скоро стало основним місцем відпочинку людей, пише ichicago.net.
Освоєння інженерії
Джордж Вашингтон Гейл Ферріс народився в Неваді у 1859 році. Після закінчення середньої школи в Окленді (штат Каліфорнія), він вступив до Політехнічного інституту Ренсселера (місто Трой, штат Нью-Йорк).
У 1881 році він успішно закінчив університет і здобув диплом інженера. Ферріс швидко знайшов роботу за фахом у Піттсбурзі. Там він спеціалізувався на будівництві сталевих каркасів для мостів і тунелів.
Перевершити Париж
У 1893 році, дізнавшись, що в Чикаго планується проведення Всесвітньої Колумбійської виставки, Ферріс поїхав туди. У той момент у нього в голові закралася думка, а чому б не побудувати таку споруду, яка перевершить Ейфелеву вежу, і представити її на виставці.
Натхненний Джордж вирішив втілити в життя свою ідею. Того ж вечора він намалював на клаптику паперу ескіз великого колеса огляду, що обертається, яке дуже скоро перетворилося на найзахопливіший атракціон у Чикаго.
Наступного ранку Ферріс представив свою ідею Чиказькому комітету. Раніше вони вже чули про невеликі дерев’яні колеса, які почали з’являтися в різних місцях відпочинку. Але, побачивши великі розміри колеса Ферріса, комісія визнала його божевільним. Йому відмовили у втіленні проєкту.
Через кілька тижнів він знову повернувся до комітету. Чоловікові вдалося переконати кількох колег-інженерів схвалити його конструкцію. Окрім цього, за короткий період Джордж знайшов великих інвесторів, які були готові покрити всі витрати на будівництво. Вони давали близько 400 000 доларів. Зрозумівши, що Ферріс має велике бажання створити гігантське колесо, комісія цього разу схвалила його прохання.
Особливості та відкриття “чиказького гіганта”
На своє творіння, а саме створення креслень, розробку точних специфікацій колеса, Ферріс витратив 25 000 доларів, що на той час було величезними грошима.
Колесо огляду винахідник створив за зразком велосипедного колеса. Сталеві балки слугували спицями, що підтримували форму колеса і його баланс. “Вилки”, на яких кріпилася вісь, являли собою 2 піраміди зі сталевих балок. Висота цього колеса становила 75 метрів, вага – 2000 тонн. Вага головної осі становила 71 тонну. На облаштування осі було взято найбільший шматок сталі, коли-небудь викуваний.
У його 36 кабінках могли розміститися одночасно 40 осіб. Тобто загалом красу міста, могли оглядати 1440 осіб за раз.
У рух колесо приводилося завдяки двигуну 1000 к.с, який живився від парового котла.
Відкриття цього унікального атракціону відбулося 21 червня 1893 року. Воно викликало справжній фурор серед гостей виставки.
За весь час роботи колеса огляду Ферріса на ньому побувало понад 1 мільйон відвідувачів. За 20 хвилин катання відвідувачі платили 50 центів (стільки ж коштував вхідний квиток на виставку).
Після закінчення виставки власники великих курортів вирішили вкрасти ідею Ферріса. Гірше того, винахідник вважав, що керівництво виставки позбавило його інвесторів і законної частини прибутку в розмірі 750 000 доларів, яку приніс атракціон.
На превеликий жаль, Джордж Ферріс провів наступні 2 роки після виставки в судових позовах. Його серце не витримало від переживань, і він помер наприкінці 1896 року.
Однак його ім’я продовжує жити в інших колесах огляду, які можна зустріти майже в кожному парку розваг різних міст.
Доля чиказького колеса також видалася сумною. Його закрили навесні 1894 року. У 1895 році знову відкрили в Лінкольн-парку, Чикаго. У 1904 році колесо було перевезене до Сент-Луїса, де проходила Всесвітня виставка. Після виставки конструкцію зруйнували.