Чикаго з моменту свого заснування було містом великих винаходів. У перші роки існування місто заслужило репутацію галасливого мегаполіса, що розширюється. Кожна талановита людина могла легко заявити тут про себе в новому і перспективному світі промисловості та бізнесу, пише ichicago.net.
Чикаго — місто винаходів
У 1893 році в Чикаго відбулася перша Колумбійська виставка, яка, як обіцяли її організатори, стане великою подією. Все ж виставка виправдала всі очікування, і навіть більше. Багато нових розробок, винаходів, представлених на ній, є основою американської культури.
З 1893 року і до Першої світової війни в Чикаго велися активні розробки різних приладів, техніки. Винахідники пропонували нові ідеї, які багато істориків вважають основою сучасної американської цивілізації. Історик Кенан Хейз назвав ці події “The Chicagoization of America”. Про те, які розробки були створені в Чикаго і змінили наше життя, поговоримо далі.
Перший у світі хмарочос
Мало хто знає, що в Чикаго було зведено перший у світі хмарочос. Ця подія відбулася в 1885 році. У той період цеглу використовували як для зовнішнього, так і внутрішнього оздоблення будівель. Архітектор Вільям Ле Барон Дженні відкрив спосіб використання сталевих балок для каркаса будівель.
Дженні став першим, хто зрозумів, що тонкі сталеві балки (несучий каркас) будуть ідеально підтримувати будівлю, нічим не гірше за зовнішні стіни, які виконували роль опорних конструкцій. При цьому несучий каркас має меншу вагу і забезпечує більшу гнучкість.
Для зведення першого хмарочоса “Home Insurance Building” використали як опору металевий каркас, що був міцніший у 10 разів за цегляну та кам’яну кладку і підтримував як зовнішні, так і внутрішні стіни.
Облицювання зробили цеглою. На жаль, у 1931 році задовго до того, як будівлю визнали історичною пам’яткою, її знесли.
Перший банк крові
Його творцем є лікар Бернард Фантус, директор відділення терапії в лікарні округу Кук (зараз лікарня імені Джона Строгера). Розробивши систему переливання крові, у Бернарда виникла ідея, яка полягала в тому, що зберігання крові дасть змогу врятувати життя багатьом людям.
Фантус створив лікарняну лабораторію, де зберігалася донорська кров, термін “банк крові” також належить Фантусу.
Через кілька років після розробки Бернарда Фантуса по всій території США в більшості лікарень з’явилися громадські банки крові.
Перше у світі колесо огляду
Його спроєктував і створив Джордж Вашингтон Гейл Ферріс для Всесвітньої Колумбійської виставки в Чикаго в 1893 році.
Це унікальне колесо з моменту свого існування викликало подив і гордість.
Коли Ферріс представив міській владі свій проєкт гігантського колеса, яке мало перевозити людей, йому відмовили в його здійсненні. Адже влада міста вважала, що це колесо несе велику небезпеку для чикагців та гостей міста. Однак через деякий час проєкт схвалили.
Все ж колесо звели, воно одразу почало користуватися величезною популярністю серед відвідувачів. Після закінчення ярмарку його перевезли до Сент-Луїса (штат Міссурі), де проходила Всесвітня виставка в 1904 році, а невдовзі знесли.
Висота цього гіганта становила 250 футів, що дорівнює 26 поверхам. Діаметр конструкції становив 75 метрів, а маса – 2000 тонн. У рух колесо приводили дві парові машини, потужність яких становила 1000 к.с.
До обода колеса прикріпили 36 кабін, розміром з автобус. Кожна кабіна була розрахована на 20 сидячих і 40 стоячих місць. Загальна пасажиромісткість атракціону становила 2160 осіб. Винахід приніс Феррісу майже 730 000 доларів прибутку.
Спальний вагон
Винахід Джорджа Пульмана приніс людям зручність і розкіш під час їзди поїздом. У 1857 році Пульман американський інженер заявив про себе на весь світ.
Спальні вагони призначені для комфортної подорожі на далекі дистанції, викликали фурор у всього світу. Масове виробництво такого типу вагонів почалося на підприємстві “The Pullman Palace Car Company” у 1865 році.
У 1865 році в одному з таких вагонів перевозили тіло 16-го президента США Авраама Лінкольна. Після цього, попит на новинку значно зріс. Пульманівські вагони традиційно фарбували в особливий відтінок коричневого кольору, тепер його називають “коричневим пульманом”.
У 1867 році світ побачив ще один винахід Пульмана — вагон ресторан. Поступово “пульманівські вагони” стали брендом. У 1880 році в південній частині Чикаго Джордж відкрив завод, де працювало багато афроамериканців.
Автомобільне радіо, що забезпечує під час їзди
Брати Пол і Джозеф Галвін були піонерами мобільного зв’язку. На початку 1920 року вони вирішили встановити радіоприймачі в автомобілі. Їхнє підприємство “The Galvin Manufacturing Company” розташовувалося в Шаумбурзі, передмісті Чикаго.
Мережеві випрямлячі, які вона випускала, призначалися для людей, які любили слухати переносне радіо вдома і не хотіли зайвий раз купувати батарейки.
Ця продукція користувалася величезною популярністю, але, на жаль, прибуток був мізерним. Брати зрозуміли, що потрібно виробляти щось інше. Пол днями шукав нові ідеї.
У 1920 році для американців головними були 2 речі: машини та радіо. Поява нової моделі радіоприймача була дуже важливою подією. Усі попередні спроби встановити радіо в машини були марними. Генератор і розподільник створювали великі перешкоди, тому радіо погано працювало в автомобілях. Щоб його увімкнути, водії були змушені вимикати двигун.
У зв’язку з цим, Галвін вирішили створити автомобільне радіо. Все вийшло в 1930 році. Цього ж року братами була створена торгова марка “Motorola”. До 1936 року радіо використовувала половина американських сімей.
Творець першої мильної опери
Мильні опери підкорюють серця людей з давнього часу. А чи знали ви, що першу мильну оперу, яку транслювали в денний час, було створено в 1930 році Ірною Філліпс? Винахідниця зробила це в Чикаго для радіостанції “WGN-Radio”. Радіосеріал називався “Painted Dreams”. Після цього, Філліпс створила “The Guiding Light”, який транслювали з 1952 року по 2009 рік. Він ішов 15 років на радіо і 57 років на телебаченні. Робота Філліпс вважається однією з найтриваліших драм і мильних опер в історії американського телебачення.
За новаторство в кіно та радіо індустрії Ірну Філліпс називають “королевою мильних опер”.
“Крекер Джекс” – символ американської культури
У 1869 році Фрідріх Рюкгайм емігрував з Німеччини до Чикаго. Незабаром разом зі своїм братом він організував компанію “F.W. Rueckheim & Bro” і відкрили невеликий магазин цукерок і попкорну на Ван-Бюрен-стріт у Чикаго.
У 1893 році на Всесвітній Колумбійській виставці брати представили унікальний попкорн і арахіс. Гості заходу гідно оцінили їхній продукт. Секрет успіху полягав у тому, що Рюкгайм винайшов спеціальну технологію, завдяки якій кукурудза не збивалася вкупу і мала різні смаки.
У 1896 році відбулася важлива подія — ласощам дали назву. Торговець, який купив попкорн у Рюкгайма, сказав, що це справжній “крекер Джекс”. Треба зазначити, що це означало щось на кшталт “дивовижно”. Почувши такий вислів, Фрідріх зареєстрував назву в Патентному Відомстві.
У 1899 році Генрі Екштейн придумав упаковку для продукції. Нею стала водостійка, герметична коробка, зручна для користування в будь-якому місці. Продукція братів почала користуватися великою популярністю і станом на 1914 рік у Чикаго почалася справжня лихоманка за “Крекер Джекс”.
Існує думка, що Луї перший, хто запропонував вкладати маленькі іграшки в коробочки з попкорном.
Всі ці винаходи принесли велику користь не тільки чикагцям, а й людям з усього світу.