Видатний скульптор, знаний своїми фігурними роботами, що поєднують теми народження та смерті, а також експериментальною символікою птахів та яєць. Його творчість вирізняється синтезом сюрреалістичного, експресіоністського та міфологічного підходів, що відображають глибокі екзистенційні питання людини. Далі на ichicago.
Біографія
Космо Камполі народився 21 березня 1922 року на фермі в Індіані поблизу кордону з Іллінойсом. З дитинства він проявляв схильність до “активної” скульптури, вкладаючи енергію та життєву силу у кожну роботу, переважно з глини. Після служби під час Другої світової війни Камполі вступив до Школи мистецтв Чикаго, де навчався разом з ветеранами G.I. Bill, серед яких були Леон Голуб, Джордж Коен та Теодор Галкін. Їх об’єднувала спільна ідея створення експресивної, сюрреалістичної фігуративної скульптури, яка передавала жахи війни та невизначеність епохи ядерної зброї.
У 1950 році Камполі, Джон Кірні та Голуб заснували Contemporary Art Workshop на Раш-стріт у Чикаго — виставковий простір, що підтримував молодих митців і сприяв розвитку локальної художньої сцени. Камполі був описаний сучасниками як “універсально улюблений” художник, сповнений енергії, інтуїції та творчої уяви. Серед тих, хто сприяв популяризації його робіт, були артдилер Аллан Фрумкін, куратор Пітер Сельц та критик Франц Шульце.
Творча діяльність
Камполі створював органічні, округлі “енергетичні” форми, часто надихаючись духом птахів, тварин та яєць. Він працював з бронзою, глиною, каменем та змішаними матеріалами, іноді виготовляючи абстрактні пташині ванни, що ставали все більш сюрреалістичними. Його робота Bird of Peace (1964), представлена на Carnegie International Exhibition у Піттсбурзі, демонструє здатність поєднувати символізм, міфологію та експресивність.
Камполі був членом групи “Monster Roster”, яку критик Франц Шульце схарактеризував як поєднання гротеску, фантазії та міфології з екзистенційною рефлексією. Його творчість поєднувала технічну майстерність з ліричністю та архетипічними образами, що робило її унікальною у контексті мистецтва 20 століття.
Виставки та кар’єрне визнання
Камполі активно виставлявся у період з 1940-х років до 1950-х років. Він брав участь у Momentum Exhibitions (1948–1950), організованих студентами SAIC та Institute of Design, а також у Veteran’s Exhibition Art Institute of Chicago (1948). У 1950-х роках він почав виставлятися у галереї Аллана Фрумкіна, а у 1959 році його робота The Birth of Death була представлена на MoMA у Нью-Йорку у рамках виставки New Images of Man, поряд з роботами Карела Аппеля, Альберто Джакометті та Леона Голуба.
У 1971 році Чиказький музей сучасного мистецтва провів ретроспективну виставку Камполі, яка підкреслила його внесок у локальне та національне мистецтво. Його роботи також експонувалися в Art Institute of Chicago, Smart Museum of Art, Beloit College та Hyde Park Art Center. В останні роки життя Камполі боровся з біполярним розладом, що впливало на його продуктивність, однак він продовжував викладати та брати участь у виставках.
Камполі викладав у Institute of Design при Illinois Institute of Technology, де впровадив техніки лиття та вплинув на багатьох наступних художників. Його підхід до навчання характеризувався інтерактивністю та експериментальністю: студенти створювали скульптури з підручних матеріалів, освоювали нові техніки та вчилися поєднувати творчість з технічним мисленням. Учні описували його як вчителя, чия енергія та творчість надихали навіть дітей на перетворення простих матеріалів на мистецькі об’єкти.
Спадщина
Космо Камполі залишив значну спадщину у вигляді фігурних робіт, що об’єднують теми народження та смерті, фантазії, міфології та екзистенційності. Його бронзові, глиняні та кам’яні роботи можна знайти у MoMA, Museum of Contemporary Art Chicago, Smart Museum of Art та багатьох приватних колекціях.
Однією з ключових робіт Камполі є The Birth of Death, що об’єднує теми народження та смерті в єдину форму, демонструючи циклічність життя. Ця скульптура поєднує органічні та сюрреалістичні елементи, створюючи відчуття руху та трансформації. Bird of Peace (1964) символізує мир і духовну свободу, відображаючи метафоричний політ птаха як символ надії. Подібно до цього, серія його пташиних ванн та абстрактних яєць наголошує на концепції відродження, народження та потенціалу, прихованого у житті.
Камполі також працював з масштабними проєктами, включаючи Spumoni Village, де він та голландська художниця Соня Вебер Гілкі створили інтерактивну інсталяцію, яка поєднувала сюрреалістичну фігурацію з міфологічними сюжетами. Ці роботи демонструють його здатність трансформувати повсякденні форми у символічні структури, що передають глибокі психоекзистенційні значення. Його підхід до скульптури полягав у створенні “енергійних форм”, які живуть власним життям у просторі, викликаючи у глядача відчуття присутності та взаємодії. Камполі поєднував техніку лиття, бронзи та глини з абстрактним та органічним мисленням, створюючи роботи, що водночас були естетично привабливими.